- Співаки і співочі колективи
- «Горина»
- Панчэня, Кацярына
- "Jutrzenka", Довгоброди
- "Куточане"
- Danylchuk Hanna
- «БЕРЕГИНЯ», Городець
- «Веснянка»
- «Журавушка» з села Атвержычы
- «Лянок», село Буразь
- «Надбужаньский Клен Зелений» з Зановіння
- «Надвечір”я» Хиночі
- «Родина Чудіновичів» Сварицевичі
- «Скібічане»
- «Таняжанка», Тонеж
- «ТРОЯН» Люхча
- Іванава Слабада, Фольклорно-етнографічний колектив
- Богушава, Фольклорно-етнографічний колектив
- Вайцяшын - Фольклорно-етнографічний колектив
- Веремчук Kатерина Галина
- Глинне - Співаки
- Глушковичі, чоловічий співочий колектив
- Дайнеко Яків
- Завіца, Раздзялавічы
- Залав'я «Берегиня»
- Казлы Фольклорно-етнографічний колектив
- Карэнчук, Аляксандр
- Клетна - cпівочий гурт
- Ковальчуків, гурт
- Кот, Уляна
- Крепець Устима
- Куришко, Ганна
- Місюра, Пелагея
- Масальскі, Адам
- Ничипорчук, Антоніна
- Переброди, співаки
- Сільська музика
- Тонеж, Етнографічний колекти
- Хомич, Гарасим
- Швед Васіль
- Ґендерний аспект поліського лірництва
- “ Міжрэчча”, Погост
- “Дубравіца”
- “Жураўка” с. Псышчава
- “Палескія напевы” Новае Палессе
- “Ранкова роса”
- “Світанак” -Дятловичі
- “Суседкі” Перасудавічы
- „Розкопачев’янки” з села Розкопачев
- Музики і ансамблі
- Міхаевіч, Міхаіл
- "Куточане"
- Kapele okolic Włodawy
- «Веснянка»
- Богушава, Фольклорно-етнографічний колектив
- Гарадзецкія музыкі
- Капуза Аляксандр
- Кобзар, Костянтин
- Колісна ліра на Поліссі у ХХ столітті
- Кулакевич Терентій
- Кунах, Міхал
- Лядзецкія музыкі
- Несцерук Фёдар, Мартынюк Сцяпан
- Сільська музика
- Традиційна інструментальна музика Рівненського Полісся.
- Хомич, Гарасим
- Швед Васіль
- Шкадун Міхаіл
- Шэлест Адам
- “Вярэнька” Інструментальний колектив - Стахава
- Ініціативи
- статті
- Жмурне. Музична традиція.
- Kapele okolic Włodawy
- Барабан, Одарка - лірниця
- Зустріч весни на Благовіщення
- Колісна ліра на Поліссі у ХХ столітті
- Креснянка – обряд зустрічі весни
- Купала на Середньому Поліссі
- Обряди і пісні гукання весни на Середньому Поліссі
- Проводи русалок, «русалки проводити
- Традиційна інструментальна музика Рівненського Полісся.
- Ґендерний аспект поліського лірництва
- обряди, традиції, музичні жанри
- всі виконавці
- Місцевості
- Глушковичі
- Козли
- Нове Полісся
- Осівка
- Червона Воля
- n
- Іванова Слобода
- Атвержычы
- Блажове
- Богушава
- Борове
- Буразь
- Вайцяшын
- Влодава
- Гавронщина
- Гарадзец, Столінскі р-н
- Глинне
- Городець
- Городчани
- Довгоброди
- Дружиловичі
- Дятловичі
- Жмурне
- Залав’я
- Зановінє
- Карасин
- Клетна
- Копище
- Крупове
- Курчиця
- Людвинівка
- Люхча
- Лядзец
- Масевичі
- Мушні
- Нова Папина
- Оране
- Осова
- Переброди
- Перекалля
- Пересудовичі
- Пироговичі
- Погост
- Прибірськ
- Псышчава (Закалле)
- Рівне
- Ричів
- Ричка (Краснe)
- Розділовичі
- Розкопачев
- Рокитне
- Роґужно
- Сварицевичі
- Свеклічы
- Скибичі
- Старі Коні
- Стахава
- Тишковичі
- Тонеж
- Тулятичі
- Хиночі
- Райони
- Gmina Ludwin, powiat łęczyński, woj. lubelskie, PL
- Єльський р-н, Гомельська обл (BY)
- Ємі́льчинський райо́н Житомирської області , UA
- Іва́нківський райо́н Київської област, UA
- Іванівський р-н, Брестська обл. BY
- Березівський р-н, Брестської обл.
- Володимирецький район, Рівненська область, UA
- Ганцевицький р-н, Брестська обл. BY
- гм. Дорогуск, холмский повіт, люблінське воєводство
- гм. Усьцімув powiat lubartowski, województwo lubelskie PL
- Дорогичинський р-н, Брестська обл BY
- Дубровицький район Рівненської області UA
- Житкавицький р-н, Гомельська обл.BY
- Зарічненський район, Рі́вненська о́бласть, UA
- Лельчицький р-н, Гомельська обл.
- Лунінецький р-н, Брестська обл
- Макарівського р-ну Київської обл
- Новогра́д-Воли́нський райо́н, Житомирська область
- Новоград-Волынский район
- Пінський р-н, Брестська обл, BY
- Рокитнівський район, Рі́вненська о́бласть, UA
- Сарненський район, Рівненська область
- Столінський р-н, Брестська обл. BY
- Ґміна Ганна, Володавський повіт, Люблінське воєводство
- АУДІО - музичні жанри
Тонеж, Етнографічний колекти
Етнографічний
колектив села Тонеж
Склад:
Венгура Ганна (1912 р. н.),
Дарашэвіч Хрысціна
(1915),
Раўкоўская Варвара (1904),
Сафонава
Таццяна (1906),
Ермоліч Ноня (1914),
Пятрова
Серафіма (1926),
Забаўка Лізавета (1902),
Дубейка Сцяпан (1931),
Дубейка Марыя (1929).
Вивчення
співочої культури Тонежа почалося в
кінці 20-х
– початку 30-х років ХХ століття (М.
Грынблат).В
1932 році тут працювала Поліська комплексна
експедиція Академії Наук СССР і БССР
(фольклорну групу очолювали М. Грынблат
і З. Эвальд). В результаті досліджень
село Тонеж було визнано «самим пісенним
на Поліссі». Дослідження
Тонежа стало основою кандидатської
дисертації. З. Мажэйка і її монографії
«Песенная культура Белорусского Полесья:
Село Тонеж» (Мінськ, 1971).
З
творчої біографії колективу:
- Учасник
музично-етнографічного концерту на VII
Міжнародному музичному конгресі (Москва,
1971).
-Дипломат
свята білоруського фольклору "Матчына
песня” (Мінськ, 1989).
-Лауреат
Державного фестивалю народного мистецтва
"Беларусь- мая песня” 1997, 1998.
Дискографія:
1981
- LP - Musical Folklore of the Byelorussian Polessye. Musical atlas. Paris: EMI/Odeon, 1981.
Виконавці:Венгура
Ганна, Дарашэвіч Хрысціна, Сафонава
Таццяна, Пятрова Серафіма, Таргоня
Аксіння: Ой ты, бабочко, стара галочко
– колядна обрядова пісня.О-го-го,
коза – колядна обрядова пісня; Што то,
братцы, да за дзерэво (весільна), Ой
Божэ-Божэ, што тая любоў можэ (лірична);
По-над цёмным лесом, стояла там ізба
(партизанська балада); Добры вечор тому,
хто вечорок не знае (не обрядова) –
виконує Хрысціна Дарашэвіч.
- Грамплатівка
з серії «Музыкальное творчество народов
СССР». Антология ВТПО «Фирма Мелодия»,
1990 р., Всесоюзна студія грамзапису.
Експедиційні записи фольклорної комісії
Союзу композиторів Білорусі 1960-1980 рр.Го-го-го,
каза (колядна обрядова пісня) На
турецкіх полях (солдатська пісня)
Персоналіі:
Дубейка
Сцяпан
(1931-2001),видатний
поліський співак, носій традиційного
чоловічого співу.Майстерно
володів виконавському комплексом
чоловічий пісенної традиції, якому
характерна висока рухливість голосу
при резонуванні, специфічна артикуляція,
інтонаційна імпровізація.Виділявся
як сольний виконавець,виступав
також і в колективах, був "заспівувачем”
в чоловічих і мішаних гуртах.«Над
Сцяпанам няма спевака, яго ніхто не
пераспявае» - говорили односельчани.Працював
пастухом в селах Семигостичі Столінского
р-ну, Тонеж Лельчицького р-ну, лісосплавником
на річці Припять. «А ў лесе і на рацэ пры
спеве вельмі ж адгалоскі ідуть», –
відзначав співак.
Сцяпан
Дубейка - один з головних героїв
етномузичних документальних фільмів
кіностудії «Беларусфільм»:«Памяць
стагоддзяў» (1982), «Перанясі, Божа, хмару”
(1990), «Крывыя вечары» (1993), «Рух зямлі»
(1999), знятих за сценарієм Мажэйка Зінаіды.
Дискографія:
Грамплатівка
з серії «Музыкальное творчество народов
СССР». Антология ВТПО «Фирма Мелодия»,
1990 р., Всесоюзна студія грамзапису.
Експедиційні записи фольклорної комісії
Союзу композиторів Білорусі 1960-1980 рр.Посею
гурочкі–
лірична пісняОй
ты, мамко вішня
– не обрядова пісняОй
ты, туман, туманочок
– лірична пісня, у виконанні разом зі
своєю дружиною Дубейка Марыяй (1929).
Вянгура Ганна(1912-2003). Співачка і оповідачка, народна цілителька, знавець замовлянь і лікарських трав.Ганна була своєрідним лідером серед односельчан, авторитетною розпорядницею обрядових подій: хрестин, весіль, захоронень, весняних, різдвяних, бенкетних, ярмаркових святкувань. Організатор, заспівувач при сільських колективних співах."Ганна ўсё чыста ведае – колішнія векавыя і цяперашнія песні… Можа і сама здумляць казкі, загадкі”, – говорили про неї односельчани. В 1930-і роки Я. Гіпіус і З. Эвальд записали від Вянгури багато пісень, які увійшли до різних збірок. З. Мажэйка записала від неї більш як 100 пісень, легенд, а також повір’я і оповідання. Ганна Вянгура – одна з головних героїнь оповідач, співачка, хороводниця) в 7 етномузичних документальних фільмах по сценарію З. Мажэйка.
Вянгура Ганна(1912-2003). Співачка і оповідачка, народна цілителька, знавець замовлянь і лікарських трав.Ганна була своєрідним лідером серед односельчан, авторитетною розпорядницею обрядових подій: хрестин, весіль, захоронень, весняних, різдвяних, бенкетних, ярмаркових святкувань. Організатор, заспівувач при сільських колективних співах."Ганна ўсё чыста ведае – колішнія векавыя і цяперашнія песні… Можа і сама здумляць казкі, загадкі”, – говорили про неї односельчани. В 1930-і роки Я. Гіпіус і З. Эвальд записали від Вянгури багато пісень, які увійшли до різних збірок. З. Мажэйка записала від неї більш як 100 пісень, легенд, а також повір’я і оповідання. Ганна Вянгура – одна з головних героїнь оповідач, співачка, хороводниця) в 7 етномузичних документальних фільмах по сценарію З. Мажэйка.
Публікації:Мажэйка
З. «Голас палескіх прастораў»//Маладосць,
1966, №3 Мажэйка
З. «Песенная культура белорусского
Полесья: Село Тонеж», Мн. 1971 Палтаран
В. Дзівасіл// Чалавек на вятрах часу. Мн.
1989
Документальний фільм: Тонежские бабы.1977
Документальний фільм: Тонежские бабы.1977
Музыка Палесся / МУЗИКА ПОЛІССЯ// енциклопедія традиційної музики // Энцыклапедыя традыцыйнай музыкі //encyklopedia muzyki tradycyjnej.