Традиційна інструментальна музика Рівненського Полісся. : Muzyka Polesia

Традиційна інструментальна музика Рівненського Полісся.

Володимирецький район, Рівненська область, UA Дубровицький район Рівненської області UA Рокитнівський район, Рі́вненська о́бласть, UA Сарненський район, Рівненська область

Віктор Ковальчук

Народні інструменти й інструментальна музика є важливою складовою частиною духовної культури Рівненського Полісся. Ця фольклорна традиція формувалася під впливом географічних особливостей, форм господарської діяльності, історичного, економічного та соціально-суспільного розвитку. Один із найдавніших проявів поліського інструментального музичного мистецтва пов’язаний із працею і побутом пастухів. Їхня культура головним чином представлена духовими інструментами до яких належать: різновиди глобулярної флейти у вигляді тварин, птахів, людей ("свисток”, "свистун”, "свищик”) – окарини, пастуший і дитячий інструмент "пискавка, дудка-"викрутка”, дудка-"колянка”, пізніше хроматична сопілка та кларнет. Численні відомості, викладені в етнографічній літературі, свідчать про інтенсивне побутування на Поліссі довгої пастушої труби та рогу, завдяки яким пастухи подавали умовні звуки, що сигналізували про вигін худоби, повернення стада додому, загублення тварин, а також сповіщали про небезпеку через наближення хижаків.

Окрім аерофонів, на Рівненському Поліссі широкого поширення набули інструментигрупи мембранофонів до якої належать три найуживаніших інструменти: 1) бубон ("решітко”, "решето”) – малий барабан з однією мембраною, натягненою на дерев’яну круглу дошку ("обичайку”) з кількома розрізами, в які вставлялися по дві маленькі мідні або олов’яні тарілочки. Грали на решітку дерев’яною паличкою "колотушкою”; 2) барабан ("бубен”) – великий двомембранний барабан з тарілками; 3) двомембранний барабан зменшених розмірів – "бухало”. Усі ці інструменти використовувалися в поліських традиційних ансамблях.

Із групи ідіофонів (самозвучних інструментів) на Рівненському Поліссі побутували металеві дзвіночки, ложки, "трещотки”, а також дитячий інструмент гребінь.

Групу струнних інструментів представляють скрипка та ліра. На сьогодні не збереглося докладних відомостей про лірницьку традицію на Рівненському Поліссі, яка ще століття тому мала достатньо високий розвиток. Головну роль у музичному побуті поліщуків відігравала, безсумнівно, скрипка.

В останні десятиліття ХХ ст. на досліджуваній території найбільшою популярністю користувався клавішно-духовий інструмент групи язичкових – гармошка ("хромка” і "вєнка”), яку в окремих місцевостях витіснив баян.

Традиційна інструментальна музика на Рівненському Поліссі, як і в інших історико- етнографічних районах, набула свого розповсюдження в сольному та ансамблевому виконанні. Сольне музикування головним чином було характерне для пастушої культури, а також для музикантів мандрівної традиції, яку в поліському середовищі представляли лірники та сліпі гармоністи. Також сольна гра властива для скрипки, яка супроводжувала спів під час різних фрагментів весільного обряду або ж звучала як звуконаслідувальна ілюстрація до музично-оповідальних картинок.Та все ж таки в традиційні інструментальній культурі регіону домінувало ансамблеве виконавство. Поліські традиційні ансамблі можна поділити на дві основні групи: а) традиційний (регіональний) склад інструментів у вигляді дуету зі скрипки та решітка, яке пізніше замінив барабан з тарілкою; рідше – тріо з долучанням скрипки-„втори”.; б) склад за загальноєвропейським зразком, що сформувався унаслідок проникнення у їхній склад популярних інструментів – кларнета, гармошки та баяна.

Поліська інструментальна капела була безпосереднім учасником багатьох обрядодійств, та найголовніша й обов’язкова роль їй відводилася у весільному обряді. До другої половини ХХ ст. на Рівненському Поліссі капела була головним учасником хрестильного обряду, а також календарно-обрядових дійств (Різдво, Трійця). Окрім того інструментальна музика широко застосовувалася у необрядових дійствах, а саме на вечорницях, „толоках”, „прядках”, пізніше – проводах в армію, уродинах. Репертуар інструментальних капел головно поділяється на музику "до слухання”, яку представляють марші та "до танцю”. Увесь танцювальний репертуар рівненсько- поліських інструментальних ансамблів можна поділити на загальнонаціональні та напливові твори, та це не виключає побутування у минулому на цій території питомих локальних творів. Групу питомих загальнонаціональних танців репрезентують козаки та гопаки. Та серед усіх поліських танцювальних творів найпопулярнішою є полька, яка була неодмінним атрибутом музичної традиції та обов’язковим твором у репертуарі кожного з виконавців. Поряд із полькою, ближче до нашого часу не менш значиме місце в необрядовому танцювальному репертуарі інструментальних капел відводилось вальсам, які хоча й відзначаються відносно новітнім походженням, однак також побутували у локальних варіантах.Щодо напливових творів, то такими переважно були традиційні танці сусідніх із Україною країн, що становило цілком відокремлену стильову групу. Значну частину міґраційних творів у репертуарі займають російські, польські, білоруські танці.

Дискографія:

Ой ти, полька «Рухля» : Традиційна скрипкова музика Рівненського Полісся [Звукозапис] / упоряд. В. Ярмола, В. Ковальчук. – Рівне: ЕКЦ «Веснянка» Рівненського ПДМ, 2010.
Традиційна інструментальна музика. Рівненське Полісся. Автентичне виконання [Звукозапис] /упоряд. В.Ярмола, В. Ковальчук.– Рівне: ЕКЦРівненського ПДМ,2011.
Україніка. Автентична музика України (8 CD).[Звукозапис]. – Київ :Україніка, 2007.
Гулянка з троїстими музиками. Народні пісні та мелодії [Звукозапис].– Київ :Астра, 2008.
Етногурт «Сільська музика.Традиційна інструментальна музика Рівненського Полісся [Звукозапис].– Рівне: ЕКЦ Рівненського ПДМ, 2012.
Скрипкова традиція Рівненсько-Волинського Полісся.(Звукозапис) / Упорядкування В.Ярмола. – Львів: Сполом, 2014.
«Пісні бурштинового шляху».Фольклорний гурт «Берегиня»– Вип. ІІ. с.Городець Володимирецького р–ну [Звукозапис] /упоряд. В.Ковальчук.– Рівне: ЕКЦ Рівненського ПДМ, 2012.
Етнокультура Рівненського Полісся. Традиційна музика(4 CD)[Звукозапис] / упоряд. В. Ковальчук.– Київ :Україніка, 2009.
Зелений шум Полісся (Звукозапис) /Київ:- Арт-екзистенція, 2002.
Ой одверни, Боже, хмару/Традиційна музика Полісся/(Звукозапис)/ Київ: - МНС України, 1999.
Поліський лірник. Традиційні лірницькі пісні Західного Полісся. (Звукозапис) /Київ:Атлантик, 2004.

Бібліографія:

Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся: матеріали комплексних наукових експедицій Рівненського фольклорно–етнографічного товариства / ред.–упоряд. В.Ковальчук. – Вип. 1– Рівне: Волинські обереги, 2001. – 112с.
Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся / ред.–упоряд. В. П. Ковальчук. – Вип. 2. – Рівне: Перспектива, 2002. – 119 с.
Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся / ред.–упоряд. В. П. Ковальчук. – Вип. 3. – Рівне: Перспектива, 2003. – 135 с.
Етнокультурна спадщина Полісся / ред.–упоряд. В. П. Ковальчук. – Вип. 4. – Рівне: Перспектива, 2003. – 255 с.
Етнокультурна спадщина Полісся / ред.–упоряд. В. П. Ковальчук. – Вип. 5. – Рівне: Перспектива, 2004. – 256 с. : з ілюстр., нот.,CD
Етнокультурна спадщина Полісся / ред.–упоряд. В. П. Ковальчук. – Вип. 6. – Рівне: Перспектива, 2005. – 200 с. : з ілюстр., нот., CD
Етнокультурна спадщина Полісся / ред.–упоряд. В. П. Ковальчук. – Вип. 7. – Рівне: Перспектива, 2006. – 308 с. : з ілюстр.,нот., CD
Етнокультура Рівненського Полісся/ред.–упоряд. В.Ковальчук. – Рівне: ПП ДМ, 2009. – 378 с.:з іл.,нот.
Ковальчук В.П. Етнокультурний центр у системі позашкільного закладу:концепція, досвід, перспективи:метод.посібник/В.П.Ковальчук, О.О.Гумінська.-Тернопіль:Навчальна книга – Богдан, 2014.-192с.+8с.:фото:вкл.
Ярмола В.С. Скрипкова традиція Рівненсько-Волинського Полісся (Текст):моногр.-Львів:СПОЛОМ,2014.-234с.:іл.,ноти.

Архіви:

1.Фонди Етнокультурного центру Рівненського міського Палацу дітей та молоді (м.Рівне, вул.Князя Володимира, 10).

2. Кафедра музичного фольклору Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету (м.Рівне, вул.Хвильового , 7)

Матеріали в Інтернеті:

музичні інструменти Поліcся : http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=784

Фільм "Втрачена традиція" - присвячено пам"яті народних скрипалів Рівненського Полісся.

Зипис- Віктора Ковальчука, Юрія Рибака та Вікторії Ярмоли.
Відеомонтаж - Володимира Єніна.
Ідея, укладання - Віктора Ковальчука.