muzyka polesia

Колісна ліра на Поліссі у ХХ столітті



 
     Наталія Сербіна
 
    Старовинний інструмент, колісна ліра в Україні існувала ще з 16 століття. Занесена з Європи, вона стала інструментом і козаків при Запорізькій Січі, і музикантів при дворах шляхти та королів, а також масово була поширена у селах України практично в кожній області як супутниця мандрівних музикантів, простих зазвичай, сліпих селян, що заробляли співом і грою собі на хліб. На Поліссі, за спогадами людей, лірництво втрималося аж до 1950-х рр. Останній з відомих українських поліських лірників – Іван Власюк, записи якого у 1980-х рр. здійснив волинський етномузиколог та збирач народної музики Олекса Ошуркевич.
     Загалом специфіка українського селянського лірництва полягала у його тісному зв’язку з народною музикою. В репертуарі народних співців з лірою були не тільки канти, псальми європейського походження (приміром, з Польщі), але й місцеві наспіви – історичні, ліричні, деякі обрядові (для урізноманітнення репертуару приміром, для гри вдень на базарах та ярмарках), також жартівливі, сатиричні, приспівки та навіть сороміцькі (дуже рідко й не для всіх). Цікаво, що український поліський старовинний мелос дуже гармонійно поєднався із не менш старовинним строєм ліри (зазвичай її бурдонні струни налаштовувалися у квінту), що дало оригінальне й цілком самодостатнє звучання саме поліській українській лірницькій традиції.
     Поліських лірників, що грали у 1920-30-х роках, ще й досі пам’ятають найстарші люди села, і навіть пригадують їх пісні. Серед них – дуже люблена слухачами псальма про «Сирітку»; народна версія тексту з євангельської притчі про бідного брата Лазаря та його багатого брата; козацька пісня-дума про двох поранених братів-козаків, що помирають у полі; псальма про Христа й Самаритянку, сюжет якої відтворений у мистецтві (наприклад, образотворчому) ще ренесансної Європи (іконопис, живопис з XVI ст.). Не цуралися поліські лірники і приспівок, адже ця музично-поетична форма була напрочуд зручною для імпровізування текстів «миттєво», на актуальні теми часу. Наприкінці XIX століття це була, наприклад, тема звільнення від кріпацтва. Або приспівки про п’яницю й інше, що співалися на Волині. Селяни-лірники ходили по Поліссю цілий рік, від хати до хати, й дарували людям, що ї слухали, молитовний настрій (адже заходили до хати завжди з молитвою), а також пізнання релігійних, філософсько-дидактичних текстів, що змушували простих людей змислюватися про життя та краще ставитися до своїх ближніх.  
PL | BY | UA

Share on Google+

Музыка Палесся / МУЗИКА ПОЛІССЯ// енциклопедія традиційної музики // Энцыклапедыя традыцыйнай музыкі //encyklopedia muzyki tradycyjnej.